Коho, кижуч, срібний лосось — це одна й та сама тихоокеанська риба. Пояснюємо, чим вона відрізняється від фермерського атлантичного лосося, який у неї смак і як її приготувати, щоб не пересушити.
Кижуч, коho, срібний лосось — це та сама риба
За трьома назвами стоїть один вид: Oncorhynchus kisutch. Українською — кижуч або срібний лосось, англійською coho чи silver salmon, у переліку промислових видів ЄС має код FAO COH. Назва «коho» прижилася на Алясці, і саме вона найчастіше стоїть на етикетці.
Це риба Тихого океану — живе від Аляски до Каліфорнії, а з азійського боку доходить до Камчатки. У морі має сріблясті боки й темно-синю спину; під час нересту, вже в річці, боки стають яскраво-червоними, а голова синьо-зеленою. Виростає в середньому до 70 см, зрідка понад метр. Типова риба, яка потрапляє в магазин, важить 2,5–4,5 кг — саме стільки, щоб однієї вистачило родині на кілька разів.
Чим відрізняється від атлантичного лосося
Найкоротше: це інший рід риби, з іншого океану і найчастіше іншого походження. Атлантичний лосось (Salmo salar), який лежить на кожному прилавку, майже завжди з ферми. Коho ловлять переважно в Тихому океані.
| Лосось коho (кижуч) | Атлантичний лосось | |
|---|---|---|
| Вид | Oncorhynchus kisutch | Salmo salar |
| Океан | Тихий | Атлантичний |
| Походження | здебільшого вилов | майже завжди ферма |
| Жир (100 г, сира) | близько 5,6 г | близько 10,8 г |
| Колір мʼяса | насичений оранжево-червоний | світліший, лососевий |
| Типова вага тушки | 2,5–4,5 кг | 3–6 кг |
Різниця в жирі тут найважливіша для кухні. У коho його менш ніж половина від фермерського атлантичного (дані USDA для сирого мʼяса), тому він менше вибачає помилок при запіканні — про це нижче. Натомість дає чистіший смак без жирного присмаку і яскравіший колір на тарілці.
Який на смак
Мʼясо коho ніжне, з виразною лососевою нотою, але без тієї жирності, яка декому заважає у фермерському лососі. Волокна дрібніші, після запікання риба гарно розділяється на пластівці. Це добра риба для того, хто «не любить лосося» — бо зазвичай не любить саме жирність.
Як і будь-який лосось, коho — джерело омега-3, білка та вітаміну D.
Як приготувати, щоб не пересушити
Уся хитрість у тому, щоб памʼятати про нижчу жирність:
- Менше часу, вища температура. Стейк запікається за 200°C 12–15 хвилин, не довше. Філе — 10–12 хвилин.
- Шкіра захищає мʼясо. Якщо запікаєте шматок зі шкірою, кладіть шкірою донизу — вона працює як підкладка і тримає сік.
- Трохи жиру зовні. Ложка олії або шматочок масла зверху тут дає більше, ніж на атлантичному.
- Розморожуйте повільно. Ніч у холодильнику, ніколи в теплій воді — інакше риба віддасть сік ще до сковороди.
- Перевіряйте виделкою, а не годинником. Готова риба розділяється на пластівці, але всередині ще волога й трохи темніша.
Коho добре тримає гриль, духовку і сковороду-гриль. Пасує до лимона, кропу, часнику й масла — тобто до того самого набору, що й наш лосось, запечений із травами.
Що отримуєте в нас
Ми привозимо морожене коho цілими тушками 2,7–4,0 кг. Це найвигідніша форма: з однієї риби виходять стейки на обід, шматки на юшку і черевця на закуску. Хто хоче готові порції — у нас є стейки з атлантичного лосося і шматки філе на шкірі.
Рибу морозимо один раз, одразу після вилову — тому просимо не заморожувати її повторно після розмороження.
Товари з цієї поради
Заморожений кіжуч 2,7-4,0 кг на вагу
Стейк з атлантичного лосося
Шматочки філе лосося на шкірі, на вагу
